В Запорожской области в семье Вишняковых произошло горе. Двухлетняя девочка по имени Вика сильно травмировала руку электромясорубкой. Вылечить ребенка помог кандидат в нардепы и экс-губернатор Запорожской области Евгений Червоненко.
Семья не знала куда обращаться за помощью — дедушка Вики всю жизнь отработал в системе образования, а бабушка отдала 20 лет жизни госслужбе. Внучке срочно требовалась дорогостоящая операция, которая, естественно, не по карману пенсионерам.
Кандидат в народные депутаты по 79 избирательному округу Евгений Червоненко, узнав о трагедии, не смог остаться в стороне, поэтому незамедлительно оказал всевозможную помощь, необдимую для лечения ребенка.
В ответ бабушка Вики написала Евгению Червоненко открытое письмо со словами благодарности за бесценную помощь, оказанную в лечении внучки. Письмо также попало в редакцию "ZаБора".
Шановний Євгене Альфредовичу,
Мабуть, краще і не скажеш, і дорожчого в світі немає, аніж правда в словах:
Любі діти, милі діти, виростайте, наче квіти. Білогубі, чорноброві виростайте всі здорові. Чуйні серцем, чесні, щирі І на радість всій родині, і на славу Україні.
Ось так і ми милувалися своїм сонцем – дворічною Вікусею Вишняковою. Їй всього два рочки, та росте дівчинка розумненькою і слухняною, лише радує і батьків, і бабусь з дідусями. Та, як говорять, не шукай лиха. Прийшло воно і у нашу сім’ю, неждане-небажане: тяжко травмувалася наша донечка, сестричка, онучка, наша радість і надія. Потрібне довге і дороге лікування.
Але у цьому горі наші серця гріє чуйність і співчуття небайдужих людей, тих, хто відгукнувся на наше прохання про допомогу. І перший з них – кандидат у народні депутати Євген Альфредович Червоненко. Він пройнявся нашим болем, зрозумів нас як батьків, адже сам батько і добре знає, що таке хвора дитина у сім’ї. Ми відчули поклик турботливого серця і доброї душі. А це дано не кожному.
Ми переконалися: турбота про здоров’я дітей — у серці Євгена Альфредовича. Дехто може заперечити, мовляв — він емоційний, різкий, суворий. Так, цього не заперечиш. Але врахуйте, що він давно у політиці, займав високі посади, що зобов’язувало приймати конкретні рішення, інколи навіть непопулярні, бо, в першу чергу, завжди дбав про позитивний результат, не терпить фальші і підлості, чиновничого бюрократизму, відкритий і прямий у спілкуванні.
Щиро вдячні Євгену Альфредовичу, низько вклоняємось за його милосердя і підтримку. А ще зичимо міцного здоров’я, невичерпної життєвої елегії, плодотворної роботи на благо стабільності та процвітання незалежної України. Нехай доля завжди буде прихильною до Вас, а Ваша професійна мудрість, високі організаторські здібності служать всім нашим землякам.
З великою повагою і вдячністю
сім’ї ВИШНЯКОВИХ,
МАРТИНЕНКО і маленька Віка.
